Дневники победительницы акции «Грудь размера IQ» часть1 | Новостной блок
Задать вопрос врачу

Дневники победительницы акции «Грудь размера IQ» часть1

Дневники победительницы акции «Грудь размера IQ»

Девушка из Львова 26 лет стала победительницей акции, инициированной журналом «Pink» и «АНА-КОСМО». Накануне операции по увеличению груди, Ирина Ермакова дала несколько интервью и начала вести дневник. Мы надеемся, что комментарии Иры помогут Вам справиться с волнениями, связанными с эндопротезированием и пойти на этот важный шаг. Ведь у каждой из нас есть идеальное представление себя. И красивая большая грудь наверняка является частью этого образа! Кроме того, что маммопластика позволяет создать желанный объем груди, данная операция может откорректировать форму бюста после родов или врожденную ассиметрию.  О том, как нужно готовиться к операции, в чем стоит быть аккуратными и о других волнительных моментах эндопротезирования, Вы на протяжении полутора месяцев будете узнавать из этого дневника. Текст представляем языком оригинала.

Чому я пішла на операцію по збільшенню грудей?

Про те, наскільки велика різниця існує між бажанням “зробити бюст” та чітким наміром піти на операцію, я зрозуміла у день спільної консультації трьох фіналісток акції від “Pink” та “АНА-КОСМО”. Вперше страх перед операцією промайнув у думках, коли мені подзвонила директор клініки та повідомила, що я пройшла відбір до фіналу та мушу приїхати на огляд до головного пластичного хірурга для прийняття остаточного рішення. Страх спокушав зробити вигляд, що нічого не сталося та не поїхати до Києва на консультацію. Для себе я вирішила: якщо не відпустять з роботи – то так і має бути, і все залишиться як є... А є все так, що у мене при статурі а-ля Дженіфер Лопез, зовсім плоска грудна клітина. Я зрозуміла, що так буде завжди, ще у школі: інші дівчата розвивалися, почали носити привабливий одяг, а я до 9го класу бігала вдягнутою, як хлопець. Спочатку я просто із деяким засмученням дивилась на груди своєї мами, тітки і думала, що така вже у мене генетика! Але потім почалися агресивні війни за те, хто у нас в класі найкраща. І я не попасти під ці підліткові баталії не могла: займалася я навідмінно, вела шкільну газету та мала безліч підліткових дивацтв. Щоб з’ясувати, яка з мене суперниця і, звісно, принизити, головна красуня класу якось заперла мене у роздягальні після фізкультури, де її подруги стягнули з мене майку... ну, і почали голосно сміятись... А потім треба було ще пережити певні прізвиська та ще багато різних випадків... Я вже давно доросла людина і можу за себе постояти. Але таке дитинство та комплекси у стосунках із чоловіками, у кінці кінців певне бачення свого ідеального образу - увесь час спонукали мене зробити операцію по збільшенню грудей. Тим паче, моє коло спілкування – це спортсмени: скейтери та сноубордери, з якими ми відпочиваємо на вихідних. Я люблю екстремальний спорт, бо він вчить володіти своїми думками, тілом, а значить – життям! Якусь мілісекунду подумаєш про щось, окрім дошки, і вилетиш з неї  кудись у сторону J Звісно, мені подобаються атлетичні та спортивні хлопці. І щоб були вище за мене зростом! І, я розумію: це моя схильність. Лаяти мене за неї немає сенсу так само, як нема його у тому, щоб ображатись на те, що чоловіки звертають увагу на бюст жінки...

Про все це я думала до того моменту, коли мені на роботі сказали, що моя поїздка до Києва буде дуже доречною: я як раз паралельно налагоджу певні робочі моменти. Саме у клініці “АНА-КОСМО”, порівніючи себе із іншими претендентками, я зрозуміла, що, переможницею стану я. А значить – саме я піду на операцію і на реабілітаційний період (1,5 місяці)... У клініці, під час привітань, я відчувала радість: бо це конкретний потрібний приз! Ще у ніч на Новий Рік я написала у переліку своїх побажань, що у 2012 маю збільшити груди. І ось: “Ваше бажання здійснено!”.

Останній день у Львові, перед від’їздом на операцію. 04.06.

Внутрішній будильник заграв о шостій ранку... Бо лише зараз я можу останній за усе це літо раз покататися на скейті. Під час катання думала: “Якщо у собі щось не подобається, то це треба міняти, а не скиглити!” Але все одно: як я сяду уввечері на потяг, як завтра пройде приватна консультація із лікарем – уявити не могла. Далі намагалася зайняти себе роботою, але не виходило, бо 4те число оголосили вихідним на честь Трійці. Мама дзвонила увесь день, щоб мене відмовити. Пощастило, що батьки живуть у іншому місті і доступу до мене у цей період не мали. Про те, хто мене відвідуватиме у Києві думати якось не хотілося... Увечері, кидаючи останні речі у валізу, ввімкнула свій улюблений канал MTV, щоб послухати позитивну танцювальну музику. Ці сбори відрізнялися тим, що із собою я взяла лише один бюстгалтер на день “до”. Те, що буде після, я навіть уявити не могла... Коли приїхала на вокзал і підійшов потяг, я уперше в житті, ще хвилин із 10 чекала на вулиці. Дихала нічним повітрям і намагалась рішуче настроїти себе. В решті решт забралась на верхню полицю купе і майже одразу заснула...

Приватна консультація. 05.06.

Моя консультація перед операцією не було зовсім приватною... Бо приїхало телебачення знімати переможницю акції. Я дуже нервувала. Постійно хотілося палити (є у мене така погана звичка), але за два тиждні до операції мусила кинути. Дати лад нервам допоміг ведучий пластичний хірург і засновник клініки “АНА-КОСМО” – Денищук Павло Андрійович. Він розпитав мене, чому я хотіла зробити операцію по збільшенню грудних залоз та прийняла участь у грі від журналу “Pink”. Хірург розповів мені про те, що багато жінок почували себе закомплексованими перед оперцією, але водночас дуже боялися її. Після збільшення бюсту змінилося їхнє ставлення до себе, реакція чоловіків на їхню статуру стала більш зацікавленою – жодна з них не пошкодувала про ендопротезування. Жалілися лише перші два тиждні через біль, а згодом – на те, що потрібно було обрати більші імпланти! Мене ця інформація дуже збадьорила. Консультація була детальною, і протези із хирургом обрали, і білизну-бандаж із медсестрою міряли... В залежності від стану м’язів грудної клітини, обирають форму імплантів. Тим, хто вже народжував радять обирати протези анатомічної (каплевидної) форми. Мені, як людині молодій та спортивній, порадили зупинитись на круглих, бо із ними перехід від верхньої частини грудей до безпосередньо бюсту, виглядатиме природньо. Загалом пластичний хірург запевнив: саме через активні заняття спортом я легко перенесу адаптацію імплантів, але не зможу робити активні рухи та займатись спортом від двох до п’яти місяців... “А каву скільки не можна пити”, - поцікавилась я у кінці зустрічі в “АНА-КОСМО”. “Десь із 3-5 днів. Палити кидай взагалі, а то можуть виникнути ускладнення, пити алкогольні напої не бажано біля місяцю”, - порадив лікар П.А. Денищук.

Напередодні процедури Павло Андрійович попередив: переїдати після опівдня не можна, а з ранку – взагалі не пити і не їсти! Апетиту через нерви особливо не було... Хоча загалом я навпаки переїдаю, коли хвилююся, але ж тут справа більш серйозна, ніж щоденні турботи... Коротше: не вечеряла взагалі. Спала трохи беспокійно: моєю помилкою було те, що я не відключила мобільний і не взяла снодійне, бо мені здалося, що після подорожі та активного дня я засну без проблем. У підсумку, мене роздратувала зовсім неважлива мені людина своїмі нічними смс, і я не виспалася.

День операції. 06.06.

Вранці я натще вирушила до клініки. Мене зустріли медсестри, які почали підготовку: взяли тест на алергенність до певних анастетиків, вкололи щось для розслаблення. Поки анастезіолог та асистент хірурга розглядали мої аналізи (яких потрібно було сдати чимало, але я сдала усе у Львові у хорошій клініці за один день), написала кілька смс друзям. Товариш, який корегував собі ніс (бо, ну, не подобався він хлопцю!) передзвонив і підбадьорив: “Страшно? Ти, якщо вже вирішила, то роби! Я не пошкодував! І сам ніс робив, і двох подруг возив до клініки на пластику грудей.” Ще кілька подруг нагадали мені, що я сильна духом людина, і маю сміливо пройти процедуру. Поки тривав мій смс-чат, анестезіолог Рябий Петро Васильович та асистент хірурга Баранов Тарас Юрійович виявили за моїми аналізами два не дуже хороших діагнози: анемія та атрофічний гастрит – обидва “щастя” я прибала під час самовільних дієт та вегатеріанства (без м’яса 8 років, без молока та яєць - рік).  Ще два місяці тому я усвідомила свою помилку і почала їсти білкові подукти, але цього не вистачило, щоб відновити здоров’я. І ось, лікарі збираються на термінову нараду перед тим, як я мушу лягти на операцію. Я до того часу, голодна, без кави, вже без страху – і страшенно хочу спати! Через десять хвилин я отримую рішення, яке мені здається навіть кращим від того, що було задумано: щоб менше травмувати організм, м’язи на грудях на припідніматимуть – імпланти поставлять поверх них. Це збереже від посиленої кровотечі та зробить протези анатомічно узгодженими із тілом. Для мене це також означає, що до активних рухів я зможу повернутися скоріш. І ось я заходжу до операційної. Анастезія, мабуть, вже починала діяти, бо я не злякалась цього приміщення  і далі пам’ятаю лише, що мене опирскали спиртом, звідкись у руці з’явився катетор (ось на нього я не дивилась і вам не раджу!). Трохи пожартували із анестезіологом (повірте, препарати сприяють) та відійшла у сон.

Далі пам’ятаю звук блискавки на корсеті. Слова хірурга:

- Повертайся! Повертайся!

- Ввімкніть мені MTV, будь ласка!

Стеля клініки... Мене везуть у палату. Там перекладають на звичайне ліжко і я сплю далі...

Коли прокинулася, зрозуміла, що на плечах та грудях чогось побільшало і що іх стискає надійний бандаж. Я пам’ятаю, що лікарі заходили до мене, щось питали. Але все, як в тумані. Ані кави, ані MTV – це єдине, що мене тоді турбувало. Бо болю не було, а самі якісь капризи на думці. Трохи пізніще відписала усім смс, що зі мною все гаразд. Але ж ще згодом зрозуміла, що говорити галасно не можу, дихаю не на повні груди і дуже швидко. Медсестра пояснила, що, дійсно, всьому цьому сприяє бандаж та знеболювальне. Уперше я підвелася десь о шостій вечора (о 14:30 операцію було завершено), щоб сходити у WC. Апетиту особливо у цей вечір не було. Останнє, що пам’ятаю, Павло Андрійович приходив до палати, щоб сказати, що завтра мене огляне терапевт, щоб якось покращити ситуацію із анемією. Бо такі хронічні захворювання сприяють на процес загоєння. На ніч мені вкололи знеболювальне, снодійне і я знову заснула.

07.06. Другий день після операції.

Прокинулася я рано від пекучого болю у лівій груді (тепер, я, мабуть, можу уявити, що таке вогнестрельна рана). Медсестра пояснила мені, що це нормально, що одна сторона грудей є більш чуттєвою, ніж інша і болить більше. У цей день я пам’ятаю те, що біль постійно повертався, при підйомах дуже боліли місця розрізів (під грудями), відчувалося наприроднє натягнення шкіри та біль у спині від корсету. Але бажання перевертатися у будь-яку іншу позу уві сні, окрім, як на спині – не хотілося. Денищук Павло Андрійович порадив мені цього дня більше ходити, щоб прискорити процес загоєння та менше спати, щоб міцніше засинати вночі. Я все це сприйняла слухняно, але, як тільки починала ходити, біль повертався, блокуючи дію знеболювального. І це була ділема: або ж лежати, не відчуваючи болю, або ходити, щоб скоріше гоїлося, але терпіти біль... Але, все-таки, я ходила у цей день із перервами, близько 1-1,5 годин.

Коли відбувалася перша перев’язка, було більше страшно, аніж боляче. Під час неї дихалося легше, бо жилет розстібнули та поміняли пластири. Деякі стрічки прибрали взагалі. Медсестри та лікар запевнили, що все відбувається за планом і пропонували подивитись на результат. Але мені було страшно. І я не наважилась. Терапевт Табакович Вікторія Олександрівна оглянула мене і призначила насичений залізом препарат та внесла корективи у дієту.

Уночі спала міцно. Лише один раз прокинулась. Мені вкололи знеболювальне і я знов провалилась у сон.


г.Киев ул. Белорусская, 11-Б
(044)483 -21 -78, (044)489 -45 -38
http://anacosmo.com/

Клиника здоровья и красоты АНА-КОСМО – это образ жизни для красивых и успешных людей.

АНА-КОСМО – это лидер в сфере медицинских методов омоложения и оздоровления.

АНА-КОСМО - это 15 лет безупречной репутации. Здесь помогают достичь совершенства и правильно восстановить силы.

Чтобы сделать Вашу жизнь красивой и гармоничной, в клинике представлены абсолютно новые и прогрессивные методики и процедуры омоложения, которые не имеют аналогов в Украине и до этого были доступны только клиентам престижных европейских центров красоты и пластики.


 




Если у Вас проблемы со зрением, - посетите разделы:

Лечение катаракты в Киеве, Офтальмолог Киев, Лечение глаукомы в Киеве, Лечение косоглазия у детей.


Лечение глаукомы Киев